top of page

"БАЙКЕР"

Бойко Руслан Віталійович

22.09.2000 - 31.08.2024

Такелажнику евакуаційного відділення взводу технічного обслуговування 1-го батальйону оперативного призначення військової частини 3102 Національної гвардії України.

Collapsible text is perfect for longer content like paragraphs and descriptions. It's a great way to give people more information while keeping your layout clean. Link your text to anything, including an external website or a different page. You can set your text box to expand and collapse when people click, so they can read more or less info.

Біографія:

Народився 22 вересня 2000р. загинув 31 серпня 24-го року.

Народився в місті Ізюм Харківської області. Навчався в Гімназії номер 1 - 8 класів, потім перевівся у середню школу номер 4 та закінчив 9-й клас .

У 2015р. поступив та навчався в Оптико-механічнийму коледжі міста Ізюм (київський філіал ).

У 2019-му ,після закінчення коледжу ,поступив та навчався в Харківському національному університеті радіоелектроніки.

У 2020р. паралельно навчався на Військовій кафедрі танкового відділення. В 22-у році влітку отримав диплом бакалавра .

Вже під час війни отримав спеціальність: технік - оптик та інженер. На 2-му курсі почав працювати офіціантом в ресторані. Попрацювавши там трохи менш року , знайшов іншу роботу ,на фірмі та почав сам оплачувати своє навчання.

Паралельно навчався на онлайн курсах,та завжди знаходив час для спорту. спорт для Руслана ,як дихання.

Спочатку повномасштабного вторгнення ,ми з сином були в нашому місті Ізюм.
Руслан виявив себе сміливим під час обстрілу, допомагав літнім жінкам спуститись до підвалу.

З магазину поруч ,який почав горіти від обстрілів, допомагав витягувати солодощі ,їжу, яка там залишилась. вже тоді наражаючись себе на небезпеку, Руслан з мужністю тримався.
Віг розумів, що він потрібен тут. 11 червня 23-го року добровольцем вступив до лав Національної Гвардії України. Руслан отримав посвідчення та медаль, Учасника бойових дій. за 2 тижні до загибелі, був нагороджений медаллю
«За оборону України» .
Посмертно нагороджений Орденом «За мужність» 3-й ступені.

Воїнська частина подала прохання на Звання Героя України .Чекаємо…

Була кремація у Харківському крематорію . Захоронення праху Києві, на Лук’янівському кладовищі Шевченківського району.

Народився 22 вересня 2000р. загинув 31 серпня 24-го року. Народився в місті Ізюм Харківської області. Навчався в Гімназії номер 1 - 8 класів, потім перевівся у середню школу номер 4 та закінчив 9-й клас . У 2015р. поступив та навчався в Оптико-механічнийму коледжі міста Ізюм (київський філіал ). У 2019-му ,після закінчення коледжу ,поступив та навчався в Харківському національному університеті радіоелектроніки. У 2020р. паралельно навчався на Військовій кафедрі танкового відділення. В 22-у році влітку отримав диплом бакалавра . Вже під час війни отримав спеціальність: технік - оптик та інженер. На 2-му курсі почав працювати офіціантом в ресторані. Попрацювавши там трохи менш року , знайшов іншу роботу ,на фірмі та почав сам оплачувати своє навчання. Паралельно навчався на онлайн курсах,та завжди знаходив час для спорту. спорт для Руслана ,як дихання. Спочатку повномасштабного вторгнення ,ми з сином були в нашому місті Ізюм. Руслан виявив себе сміливим під час обстрілу, допомагав літнім жінкам спуститись до підвалу. З магазину поруч ,який почав горіти від обстрілів, допомагав витягувати солодощі ,їжу, яка там залишилась. вже тоді наражаючись себе на небезпеку, Руслан з мужністю тримався. Віг розумів, що він потрібен тут. 11 червня 23-го року добровольцем вступив до лав Національної Гвардії України. Руслан отримав посвідчення та медаль, Учасника бойових дій. за 2 тижні до загибелі, був нагороджений медаллю «За оборону України» . Посмертно нагороджений Орденом «За мужність» 3-й ступені. Воїнська частина подала прохання на Звання Героя України .Чекаємо… Була кремація у Харківському крематорію . Захоронення праху Києві, на Лук’янівському кладовищі Шевченківського району.
Ваші спогади про Героя

Поділіться думкамиЗалиште перший коментар.
bottom of page