"ФАЗА"

Старший солдат, майстер відділення регламенту та ремонту електроспецобладнання взводу спеціальних робіт 2 ремонтної роти ремонтно-відновлювального батальйону 44 ОМБр Збройних Сил України Сергій Олексійович до останнього подиху залишався вірним військовій присязі й своєму обов’язку. У неділю, 8 лютого 2026 року, поблизу населеного пункту Костянтинівка Краматорського району його життя обірвалося під час ворожого артилерійського обстрілу. Того чорного дня небо над Донеччиною здригалося від вибухів, а земля приймала у свої обійми своїх найкращих синів. Ворог, знехтувавши законами й звичаями війни, застосував отруйні речовини шляхом скидів з безпілотників. Цей смертельний підступний удар противника став фатальним для Сергія і його побратимів. 8 лютого обірвався і зв’язок із рідними. У домі запанувала тривога, що стискала серця невідомістю. Сергій загинув героїчно як Воїн – мужньо, до кінця виконуючи свій обов’язок. Він тримав стрій, ремонтував, відновлював, давав техніці друге життя, щоб вона могла рятувати інших. А сам віддав своє – за Україну, за мир, за майбутнє своїх донечок. Його серце перестало битися на полі бою, але його любов до родини, до рідної Хорольщини, до України житиме вічно. Світла пам’ять про нього житиме у серцях земляків, у вдячності громади та в історії рідного краю. Слава Україні! Вічна пам'ять і шана Герою Сергію Олексійовичу. Навіки з честю!