"ГАЗ"

Білорус, який залишив усе, щоб воювати за Україну. Людина з великим серцем, для якої правда і свобода були важливішими за власну безпеку. Газ народився в Новополоцьку, Білорусь. У шістнадцять років переїхав до Москви — там навчався, будував кар’єру і мав усе, що потрібно для спокійного життя: престижну роботу, власну квартиру, машину. Працював комерційним директором у компанії з продажу автозапчастин. Але, за його словами, «успіх нічого не вартий, якщо не розумієш, хто ти і на чиєму ти боці». Після початку повномасштабного вторгнення Газ залишив Москву, повернувся до Білорусі, а звідти — через Польщу — вирушив до України. У 2023 році приєднався до Інтернаціонального легіону України. Пройшов навчання, опанував керування FPV-дронами, виконував бойові завдання, навчав дітей тактичній медицині. Говорив, що радий своєму вибору й шкодує лише про одне — що не приїхав раніше. Потім доєднався до підрозділу «First Line», що входить до складу спецпідрозділу Тимура ГУР МО України. В Україні він знову заговорив білоруською і став частиною спільноти білорусів-добровольців. Газ швидко здобув повагу — відкритістю, почуттям гумору та щирістю. Любив розмовляти, тварин, машини, тістечко наполеон і лате з карамельним сиропом і двома ложечками цукру. Газ завжди турбувався про всіх — кохану, друзів, тварин. На позицію брав корм для котів і собак, бо вважав це своїм обов’язком. Турбуватися про братів менших, турбуватися про один одного - “Галоўная справа вайны”, казав Газ. Одного разу під обстрілом врятував кошеня. Він був людиною, що не могла пройти повз життя. Честь тобі, воїне. Ти залишив після себе приклад мужності, турботи й любові, що сильніша за смерть. Твоя правда, сміливість, підтримка і добро назавжди залишаться прикладом того, як одна людина може стати світлом для багатьох.