top of page

"ГОРАН"

Шкворець Андрій

14.08.1970 - 31.03.2022

Старший кулеметник кулеметного відділення взводу вогневої підтримки 1-ї роти оперативного призначення 2-го батальйону оперативного призначення ОЗСП «Азов» військової частини 3057 Східного ОТО НГУ.

Collapsible text is perfect for longer content like paragraphs and descriptions. It's a great way to give people more information while keeping your layout clean. Link your text to anything, including an external website or a different page. You can set your text box to expand and collapse when people click, so they can read more or less info.

Біографія:

Старший солдат Андрій Шкворець, позивний Горан, загинув 31 березня 2022 року у збитому гелікоптері, який евакуйовував поранених із заводу «Азовсталь» у Маріуполі Донецької області. Захисника з побратимами мали доставити в госпіталь. Йому був 51 рік.

Андрій народився в Донецьку. Навчався в школі №94. Закінчив ПТУ №9. У 2015 році пішов служити в ЗСУ, згодом перевівся до Окремого загону спеціального призначення «Азов». Був старшим кулеметником.

«24 лютого 2022 року Андрій з побратимами став на захист Маріуполя. Я теж була у місті. То було пекло. Андрій навідувався до мене додому декілька разів. Казав: «Пруть дуже швидко, бої вже ідуть у місті». Після того, як я виїхала, написав: «Я так за тебе переймався. Ти поїхала, тепер я спокійний». У мить, коли я отримала від нього це повідомлення, він був тяжко поранений снайпером. Але мені написав, що легко. Насправді у нього були пробиті легені. 31 березня з оточеної «Азовсталі» тяжкопоранених евакуйовували гвинтокрилами. Той, в якому був Андрій, було збито над захопленою ворогом територією», – розповідає рідна сестра Наталя.

«Горан, людина із золотими руками, величезним серцем, кулеметник космічного рівня. У нього не було другого номера на великокаліберний кулемет. Бо другий номер знайти важче, ніж власне кулеметника. Горан фігачив за двох. Трудяга і сіль цієї війни. Умудрявся коригувати сам себе в бінокль, ідеально маскуватись. Стріляв не так, як всі. Не правильно. З корявою вкладкою і приціл він прибивав не по книжці. Але це був шаман», – пригадує його командир Вадим.

«У Андрія було дуже багато фраз, цитат, які залишаться немовби дороговказами для нашої сім’ї. Часто казав: «Усе пізнається в порівнянні. Ти живеш. Ти думаєш, що зараз у тебе все добре або все погано. І тільки з часом ти оглядаєшся і розумієш, як було насправді, та робиш висновки». Зараз, коли я чи хтось із нашої родини стикається з випробуваннями, ми кажемо: «Давайте згадувати, що нам говорив Андрій. Ось так ми і маємо вчинити», – каже Наталя.

З Андрієм Шкворцем попрощалися 17 серпня 2024 року в Києві.

У захисника залишилася рідна сестра та троє племінників.

Старший солдат Андрій Шкворець, позивний Горан, загинув 31 березня 2022 року у збитому гелікоптері, який евакуйовував поранених із заводу «Азовсталь» у Маріуполі Донецької області. Захисника з побратимами мали доставити в госпіталь. Йому був 51 рік. Андрій народився в Донецьку. Навчався в школі №94. Закінчив ПТУ №9. У 2015 році пішов служити в ЗСУ, згодом перевівся до Окремого загону спеціального призначення «Азов». Був старшим кулеметником. «24 лютого 2022 року Андрій з побратимами став на захист Маріуполя. Я теж була у місті. То було пекло. Андрій навідувався до мене додому декілька разів. Казав: «Пруть дуже швидко, бої вже ідуть у місті». Після того, як я виїхала, написав: «Я так за тебе переймався. Ти поїхала, тепер я спокійний». У мить, коли я отримала від нього це повідомлення, він був тяжко поранений снайпером. Але мені написав, що легко. Насправді у нього були пробиті легені. 31 березня з оточеної «Азовсталі» тяжкопоранених евакуйовували гвинтокрилами. Той, в якому був Андрій, було збито над захопленою ворогом територією», – розповідає рідна сестра Наталя. «Горан, людина із золотими руками, величезним серцем, кулеметник космічного рівня. У нього не було другого номера на великокаліберний кулемет. Бо другий номер знайти важче, ніж власне кулеметника. Горан фігачив за двох. Трудяга і сіль цієї війни. Умудрявся коригувати сам себе в бінокль, ідеально маскуватись. Стріляв не так, як всі. Не правильно. З корявою вкладкою і приціл він прибивав не по книжці. Але це був шаман», – пригадує його командир Вадим. «У Андрія було дуже багато фраз, цитат, які залишаться немовби дороговказами для нашої сім’ї. Часто казав: «Усе пізнається в порівнянні. Ти живеш. Ти думаєш, що зараз у тебе все добре або все погано. І тільки з часом ти оглядаєшся і розумієш, як було насправді, та робиш висновки». Зараз, коли я чи хтось із нашої родини стикається з випробуваннями, ми кажемо: «Давайте згадувати, що нам говорив Андрій. Ось так ми і маємо вчинити», – каже Наталя. З Андрієм Шкворцем попрощалися 17 серпня 2024 року в Києві. У захисника залишилася рідна сестра та троє племінників.
Ваші спогади про Героя

Поділіться думкамиЗалиште перший коментар.
bottom of page