
"ГОРИНИЧ"
Гора Андрій Іванович
26.04.1999 - 05.11.2023
Молодший сержант 5-тої окремої штурмової Київської бригади (5 ОШБр), групи спеціальної розвідки та евакуації
Collapsible text is perfect for longer content like paragraphs and descriptions. It's a great way to give people more information while keeping your layout clean. Link your text to anything, including an external website or a different page. You can set your text box to expand and collapse when people click, so they can read more or less info.
Гора Андрій народився 26.04.1999 у місті Вінниця. Після закінчення школи вступив до Кам'янець- Подільського національного університету імені Івана Огієнка на факультет фізичної культури , кафедра фізичної реабілітації.За освітою був реабілітологом.
У лютому 2023 року підписав контракт на військову службу. Навчання проходив у Великобританії. Служив на Донецькому напрямку в складі 5-тої окремої штурмової Київської бригади (5 ОШБр),групи спеціальної розвідки та евакуації. За півроку - десятки бойових завдань, 5 контузій, 1 поранення. За успішно виконаний штурм був представлений до нагороди ''Золотий хрест''. За кілька місяців, не маючи жодного військового досвіду, став молодшим сержантом, виконував обов'язки старшого сержанта штурмової групи.
Загинув 05.11.2023 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Кліщіївка Донецької області в наслідок мінометного обстрілу.
Андрій не посоромив своє козацьке прізвище, залишився вірним військовій присязі і своєму народові.
Тепер він захищатиме своїх найрідніших із високого мудрого неба, залишившись навіки у пам'яті рідних, друзів, побратимів веселим, щирим, простим, справжнім. Андрій не терпів фальші і несправедливості, був надійною опорою для усіх.
За свободу і незалежність України Андрій віддав найцінніше - своє молоде життя.
У Андрія залишились батьки , дідусь ,дружина та маленька донечка яку він так сильно любив.
Нехай памʼять про Андрія Гору живе вічно.
Про його велике серце, його доброту, його силу і любов .
Бо любов сильніша за смерть, а памʼять сильніша за час.




Андрійко - найкращий син. Він мене любив. Найбільше і найсильніше. Добрий, щирий, простий, справжній. Він ні разу не сказав дід чи баба , тільки дідусь і бабуся. До мене часто- мамусь. Я безмежно його люблю. Дякую,що мамою вибрав мене. Люблю