"ХАРВІ"

Народився в Києві. Зі шкільних років вважав, що його місце в армії, а обовʼязок - захищати державу та рідних. В 2020 році вступив до Київського політехнічного інституту на факультет галузевого машинобудування. Постійно відчував себе не на своєму місці і з початком повномасштабної війни намагався потрапити у військо. Через проблеми зі здоровʼям отримував безліч відмов, але надій не полишав. У 2023 році вирішив спробувати востаннє - подати заявку в Азов. Пройшовши кмб став навідником гармати. Постійно самовдосконалювався, покращував навички та знання. За словами побратимів, Харві був спеціалістом своєї справи, душею компанії, сміливим, відважним та мужнім. Вважаючи себе молодим, вмотивованим та амбіційним, прийняв рішення перейти в групу розвідки спеціального призначення: «Я молодий, і якщо вже потрапив на війну, то маю набути певного досвіду. Я хочу особистого зростання як воїна, пізнати багато чого нового і відточити навички до ідеалу». Саме там відчув себе сповна щасливим і нарешті зрозумів, що обрав правильний шлях. Харві загинув під час виконання бойового завдання між Нью-Йорком та Торецьком 23 грудня в 23 роки. «Я з ним прийняв його останній бій, він гідно бився, в його очах я не бачив ні боягузтва, ні страху. За той час, який ми з ним провели, я чув від Харві лише сміх, жарти і бачив на ньому лише усмішку» - згадує побратим. Позивний «Харві» Данилу запропонувала наречена. «Візьми собі з назви штормів, бо ти на своєму шляху руйнуватимеш усе, лише б дійти до своєї мети та отримати бажане». Так і сталося. Харві був світлою людиною, гідним воїном, гарним побратимом, який ніколи не залишить в біді і знайде влучні слова для підтримки. Він був і залишається найкращим чоловіком, сином та братом. Тепер довіку.