"ХЕТШОТ"

Уродженець Маріуполя, який змалку обрав шлях захисника. З 16 років проходив курс молодого бійця у полку «Азов», а вже у 2015 долучився до Добровольчого Українського Корпусу «Правий сектор», де пройшов Антитерористичну операцію та отримав поранення. Після реабілітації продовжив службу в ЗСУ, у 44-й артилерійській бригаді імені гетьмана Данила Апостола, де й зустрів повномасштабне вторгнення. Його мрією було потрапити до 12-ї бригади спеціального призначення «Азов» — і вона здійснилась. Віктор пройшов гарячі точки Київщини, Донеччини, Запоріжжя та Херсонщини. Завжди був першим у бою, ніколи не ховався за спинами. Після виконання завдань допомагав іншим, розвантажував боєприпаси, заряджав гармати, підтримував побратимів. Не шукав звань чи нагород — для нього головним була справа і команда. Народився у Маріуполі, закінчив училище за фахом «машиніст крана», працював на «Азовсталі». У мирному житті — щирий, відкритий, завжди з посмішкою. Діти його обожнювали, бо відчували тепло, що йшло від душі. Мріяв після Перемоги оселитися у Вінниці, яку полюбив ще з часів ММА-змагань. Стояв біля витоків групи «Контакт12», передавав молодим бійцям досвід, був душею підрозділу. Його рішучість надихала, а драйв і простота притягували людей. Для своїх — брат, опора, надія. Для ворога — страх і точність. Представник маріупольського фанатського руху. Від 2016 року — активний у першому секторі, з 2017-го — у лавах армії. Людина, яка виросла на війні, що не знала іншого життя, крім боротьби за Україну. Загинув 10 листопада 2024 року поблизу Леонідівки Бахмутського району. Йому було лише 25. «Хетшот» — легенда, яка залишила в підрозділі частинку себе, свого духу й незламності. Коли стане важко, згадаємо твоє: «Війна, брат» — посміхнемося й боротимемось далі