Молодший сержант, стрілець (помічник кулеметника) 3-го снайперського відділення снайперської групи спеціального призначення ОЗСП Азов. Народився 31 грудня 1999року в селі Конела на Черкащині. 2005 року сім'я переїздить до села Соколівка, де 2006 року Вовчик пішов до 1 класу Соколівського НВК "Школа І-ІІІ ступенів - ліцей". Захоплювався історією, мав свій погляд на багато історичних подій, любив подискутувати на історичні теми, наполегливо доводячи свою думку. В середній школі почав займатися спортом, любив читати, захоплювався всім, що стосувалося зброї та мілітаризму. На вибір майбутнього дуже вплинули події 2014 року, а саме початок російсько-української війни, напевно вже тоді було прийнято рішення не просто про військову службу, а про службу саме, тоді ще в добровольчому батальйоні «АЗОВ». В 2016 році після таборування у військово-патріотчному таборі "Азовець", ще більше перейнявся ідеєю служби в Азові. Після закінчення школи 2017 вступив до Черкаського Національного Університету імені Богдана Хмельницького на факультет "Політологія". В Черкасах приєднався та брав активну участь у діяльності осередку політичної партії Національний корпус, основу якої складали демобілізовані військові того ж таки батальйону «АЗОВ». Був у складі "Національних дружин", брав участь у багатьох акціях та заходах. Весною 2018 року пройшов навчальний курс підготовки "Школи молодших командирів імені Аксьона і Хоми". Має відзнаку Національних дружин Кінбурнський щит за прояв витривалості. Влітку 2019 року переводиться на заочне відділення та проходить виснажливий чотирьохтижневий курс БКБП (базовий курс бойової підготовки) та отримує омріяний шеврон полку «АЗОВ». 2021 року переводиться до СГСП (снайперської групи спеціального призначення), де командиром був Хват, під командуванням якого Вова мріяв служити від моменту їхнього знайомства. Був дуже доброю людиною, завжди намагався допомогти, тим хто цього потребує. Мав чудове почуття гумору, навіть побратими про це розповідають. Загинув 8 травня від удару багатотонної бомби, разом із багатьма побратимами. Одружитися не встиг, сім'я: батьки та двоє молодших братиків. Захоплювався спортом: біг, велосипед, ножовий бій, любив читати. Мріяв створити сім'ю та подорожувати. Нагороджений відзнакою "Козацький Хрест" ІІІ ступеню 8 липня 2020, та орденом "За Мужність" ІІІ ступеню 17 квітня 2022, орденом "За мужність" ІІ ступеня 28.07.2022 посмертно.