Олег народився у місті Вінниці. З дитинства мріяв служити в армії, бажаючи захищати свою країну. Займався різними видами спорту: боксом, плаванням, стрільбою, важкою атлетикою, а також танцями. Навчався у ліцеї №29 і активно брав участь у громадських ініціативах. У 14 років Олег долучився до громадської організації «Едельвейс», де займався просвітницькою діяльністю та організовував заходи на честь українських героїв. Також він регулярно відвідував дитячі будинки та притулки для тварин. Після початку повномасштабного вторгнення Олег вступив до Товариства сприяння обороні, готуючись до служби. Як тільки йому виповнилося 18, він приєднався до тактичної групи «Реванш» і відправився на передову. Побратими згадують, що навіть на початку служби, коли він був ще юним, Олег проявив рішучість і став цілеспрямованим бійцем. Він швидко освоїв тактику та бойові навички, ставши відважним розвідником. Він завжди був поряд з друзями, готовий підтримати, вислухати і допомогти у будь-якій ситуації. Його гумор і життєрадісність навіть у найскладніші моменти стали тим, що зігрівало серця всіх, хто був поруч. Олег був мужнім, сміливим і вірним своїм ідеям, завжди знаючи, чого хоче, і вперто йшов до своїх цілей, при цьому не забуваючи про своїх близьких. 14 липня 2023 року Олег загинув під час виконання бойового завдання на Херсонщині. Посмертно нагороджений відзнакою Головного управління розвідки Міністерства оборони України за мужність у виконанні спецзавдань. Похований у Вінниці на Алеї Слави. Сьогодні 23 березня і Олегу мало б виповнитися 21 рік, але йому навіки 19. Надто мало для цього світу, але достатньо, щоб залишити в ньому світло. У його серці було більше життя, ніж у багатьох за ціле століття, і хоч його шлях обірвався занадто рано, пам’ять про нього житиме в тих, кого він торкнувся.