top of page

"КІТ-КАТ"

Петро Олексійович Король

21.12.1997 - 10.03.2022

Старший солдат Нацгвардії.

Collapsible text is perfect for longer content like paragraphs and descriptions. It's a great way to give people more information while keeping your layout clean. Link your text to anything, including an external website or a different page. You can set your text box to expand and collapse when people click, so they can read more or less info.

Старший солдат Петро Король на псевдо Кіт-Кат загинув 10 березня 2022 року в місті Маріуполі на Донеччині. Під час виконання бойового завдання отримав поранення, несумісні з життям. Воїну назавжди 24 роки. Петро народився в селищі Приморський в Криму. Переїхав після анексії. Став співзасновником мілітарного ком’юніті «Company Group Team». У 2018-му вступив до лав Сил спеціальних операцій Збройних Сил України. Через три роки перевівся до окремого загону спеціального призначення полку «Азов». Служив у Маріуполі. Був помічником гранатометника. «Петя був моїм коханим. Ми познайомилися в 2021 році через інстаграм. З першої зустрічі були як споріднені душі. За тиждень до повномасштабного вторгнення зняли в Маріуполі квартиру. 20 лютого 2022-го ввечері його викликали на службу. Вже в коридорі поцілував мене в ніс і сказав: «Будь сильною, що б там не було». Більше я його не бачила, лише переписувалися», – розповіла Христина Петраченко. Останнє повідомлення від коханого вона отримала 4 березня. «Прислав своє фото і написав: «Сонечко, все добре. Абсолютно немає зв’язку. В мене новий номер, я тебе наберу, як буде можливість. Я живий, я фартовий, птху-птху-птху. Все буде добре». А в ніч на 11 березня його найкраща подруга написала мені: «Петро 200», – поділилася Христина. Петро був патріотом, мужнім і хоробрим. У важку хвилину завжди приходив на допомогу. «Він був неймовірно доброю, світлою, чесною і теплою людиною. Веселий, цілеспрямований і вольовий, дуже дисциплінований. Дотримувався здорового способу життя, займався різними видами спорту. Любив читати. У вільний час Петя робив плівкові фото навколишнього світу. Грав на гітарі. Знав багато пісень. Мріяв, як звільнимо Крим, знову туди повернутися. Тому остання воля Петі була такою, щоб його прах розвіяли над звільненим Кримом», – сказала Христина. Під час служби воїн був нагороджений відзнакою «Козацький хрест» ІІ ступеня, нагрудним знаком «За взірцевість у військовій службі» ІІІ ступеня, а посмертно – орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Із Петром попрощалися 10 червня 2023 року в столичному крематорії. Урна з прахом воїна перебуває в «Company Group Team». У захисника залишилися друзі та кохана.

Старший солдат Петро Король на псевдо Кіт-Кат загинув 10 березня 2022 року в місті Маріуполі на Донеччині. Під час виконання бойового завдання отримав поранення, несумісні з життям. Воїну назавжди 24 роки.

Петро народився в селищі Приморський в Криму. Переїхав після анексії. Став співзасновником мілітарного ком’юніті «Company Group Team». У 2018-му вступив до лав Сил спеціальних операцій Збройних Сил України. Через три роки перевівся до окремого загону спеціального призначення полку «Азов». Служив у Маріуполі. Був помічником гранатометника.

«Петя був моїм коханим. Ми познайомилися в 2021 році через інстаграм. З першої зустрічі були як споріднені душі. За тиждень до повномасштабного вторгнення зняли в Маріуполі квартиру. 20 лютого 2022-го ввечері його викликали на службу. Вже в коридорі поцілував мене в ніс і сказав: «Будь сильною, що б там не було». Більше я його не бачила, лише переписувалися», – розповіла Христина Петраченко.

Останнє повідомлення від коханого вона отримала 4 березня.

«Прислав своє фото і написав: «Сонечко, все добре. Абсолютно немає зв’язку. В мене новий номер, я тебе наберу, як буде можливість. Я живий, я фартовий, птху-птху-птху. Все буде добре». А в ніч на 11 березня його найкраща подруга написала мені: «Петро 200», – поділилася Христина.

Петро був патріотом, мужнім і хоробрим. У важку хвилину завжди приходив на допомогу.

«Він був неймовірно доброю, світлою, чесною і теплою людиною. Веселий, цілеспрямований і вольовий, дуже дисциплінований. Дотримувався здорового способу життя, займався різними видами спорту. Любив читати. У вільний час Петя робив плівкові фото навколишнього світу. Грав на гітарі. Знав багато пісень. Мріяв, як звільнимо Крим, знову туди повернутися. Тому остання воля Петі була такою, щоб його прах розвіяли над звільненим Кримом», – сказала Христина.

Під час служби воїн був нагороджений відзнакою «Козацький хрест» ІІ ступеня, нагрудним знаком «За взірцевість у військовій службі» ІІІ ступеня, а посмертно – орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

Із Петром попрощалися 10 червня 2023 року в столичному крематорії. Урна з прахом воїна перебуває в «Company Group Team».

У захисника залишилися друзі та кохана.

Біографія:

Ваші спогади про Героя

Поділіться думкамиЗалиште перший коментар.
bottom of page