"КРАВА"

Старший солдат Кравченко Микола (позивний "Крава") народився в с. Українка , Харківської області . В подальшому проживав в м. Барвінкове, тут пройшли шкільні роки , роки навчання в професійному ліцеї. Після навчання Микола влаштувався монтером на Укрзалізниці . В 2017 році пішов на строкову службу , яку проходив в Луганській області в місті Рубіжне. Після закінчення служби пробувши вдома декілька місяців Микола підписує контракт та йде на службу в 92 ОМБр ім. Кошового отамана Івана Сірка. За час служби займав посади : стрілець, кулеметник, водій БТР-4Е. Брав участь в ООС (АТО). Був нагороджений медаллю "Івана Сірка" за доблесть, честь і славу, здобуті під час проведення бойових дій по захисту незалежності та територіальної цілісності України. В період з червня 2021 по лютий 2022 Микола перебував вдома, працював . В липні одружився . В грудні подружжя стало батьками первістка. 15 лютого був підписаний черговий контракт . А 24 лютого почалося повномасштабне вторгнення. Військовий разом з побратимами стояли на захисті рідної Харківщини. Брав участь у звільненні низки населених пунктів Харківської області. В червні отримав поранення . Після лікування мав 10-денну відпустку яку провів разом з дружиною Ольгою та сином Захаром. Опісля знову став на захист батьківщини. 28 червня указом президента України старший солдат Микола Кравченко був нагороджений медаллю "Захиснику Вітчизни". Наприкінці серпня Микола мав можливість ще на декілька днів зустрітися з родиною . 6 вересня 2022 року при звільненні Харківщини Герой загинув в н.п. Волохів Яр. Поховали Миколу 13 вересня в с. Погонівка Харківської області. Посмертно був нагороджений орденом "за Мужність" III ступеня. Нагороду вручили дружині Захисника. Микола був щирою , доброю , справедливою людиною. Він любив життя . Попри всі труднощі які поставали перед ним він завжди говорив "все буде добре". Старший солдат Микола Кравченко («Крава») народився в селі Українка Харківської області, зростав і навчався в місті Барвінкове. Після строкової служби підписав контракт та став до лав 92-ї окремої механізованої бригади імені кошового отамана Івана Сірка. За роки служби був стрільцем, кулеметником, водієм БТР-4Е, брав участь в ООС та захисті України під час повномасштабного вторгнення, у боях за рідну Харківщину та звільненні окупованих населених пунктів. Микола був нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни», а посмертно — орденом «За мужність» ІІІ ступеня. 6 вересня 2022 року під час звільнення Харківщини Герой загинув у Волоховому Яру. Микола назавжди залишиться в пам’яті рідних, друзів і побратимів щирою, доброю та справедливою людиною, яка любила життя і завжди повторювала: «Все буде добре». Вічна пам’ять і слава Герою.