Федюк Леонід Богданович «Кубік», народився 30 листопада 1975 року в селі Ганнопіль Хмельницької області. 24 лютого 2022 року – день, що назавжди змінив життя його родини, як і долю всієї України. Вже 26 лютого Леонід добровільно вступив до лав Збройних сил України та був зарахований до 23 окремого стрілецького батальйону. На початку весни разом із побратимами він брав участь в обороні Києва та Київської області. З липня батальйон почав виконувати бойові завдання на сході країни, зокрема в районі села Новомихайлівка поблизу Мар’їнки Донецької області. Леонід завжди знаходив час, щоб зателефонувати рідним хоча б на хвилину — щоб сказати, що все добре, що тихо і спокійно. Казав це, аби вберегти близьких від тривоги — так він оберігав свою родину навіть на відстані. 17 липня 2022 року ввечері сім’ї зателефонували з невідомого номера. Повідомили страшну звістку — Леонід загинув… У мирному житті Леонід був керівником відділу технічної підтримки великої комп’ютерної компанії. Він займався улюбленою справою, техніка була для нього не просто роботою — це була його стихія. Здавалося, не існувало жодної технічної проблеми, яку він не міг би вирішити. Постійно цікавився новинками, читав професійні статті, дивився пізнавальні фільми. І водночас — залишався дитиною в душі. Любив мультфільми, особливо обговорювати їх з дітьми. «З татом завжди можна було обговорити будь-який мультфільм. Іноді він встигав подивитися щось новеньке першим — навіть раніше за нас із сестрою. Він знав усіх героїв, всі жарти, всі смішні моменти. Нашим улюбленим був, мабуть, “Тачки”, де головну роль грав Сирник», — згадує молодша донька Софія. Леонід був справжнім інженером, технарем від Бога. Його руки могли створити й відновити що завгодно. Саме тому на фронті він став радіотелефоністом взводу та оператором квадрокоптера. Він щиро цікавився історією України, мав чітку громадянську позицію, безкомпромісно говорив про ворога: «Москалі — це вороги, які не мають власної гідної історії, тому протягом віків крадуть нашу. Між нами нічого спільного. Ми — ментально різні!» Його гасло було простим і сильним: «Вчіть мову! Мова має значення!» За мужність, відвагу та самопожертву, Указом Президента України від 2 березня 2023 року №125 Леонід Богданович Федюк був посмертно нагороджений орденом «За мужність» III ступеня. Нагрудним знаком «За відданість державі та особистий внесок у наближення Перемоги» — розпорядження від 24.08.2023 №16/2023-КГ (посмертно) Пам’ятною медаллю «За стійкість» від 17.09.2023 Медаллю «Честь. Слава. Держава» — розпорядження Київського міського голови від 12.08.2024 №726 (посмертно)