"МЄЛКИЙ"

Михайловський Максим Михайлович Позивний «Мєлкий» Народився 12 квітня 2006 року. Прожив усе своє життя у селі Білогородка Київської області. Навчався у Білогородському академічному ліцеї №1. Після закінчення школи вступив до КНТУ. Повномасштабну війну зустрів ще неповнолітнім. Із початкових класів займався боксом, де здобув перших вірних друзів, з якими згодом пліч-о-пліч став на захист України. Після досягнення 18-річного віку свідомо вступив до лав Збройних Сил України. Проходив службу у батальйоні безпілотних систем 3-ї окремої штурмової бригади. Виконував бойові завдання на Харківському та Донецькому напрямках. Був оператором безпілотних літальних апаратів. Працював із БПЛА типу «Mavic»: здійснював розвідку, коригування вогню та бойові скиди. Мав досвід служби на посадах командира відділення та старшого позиції. За словами побратимів, це була людина, на яку завжди можна було покластися і якій довіряли власне життя. Ніколи не залишав своїх, завжди приходив на допомогу. Героїчно загинув 26 березня 2026 року на Луганщині під час виконання бойового завдання. На момент загибелі йому було 19 років. Усього за два тижні мало виповнитися 20. Пройшов гідний бойовий шлях, став прикладом честі, відваги та відповідальності. За словами родини, його світло назавжди залишиться у пам’яті близьких і всіх, хто його знав. Максима пам’ятають як людину світла - він умів дарувати тепло й надію тим, хто був поруч. Завжди усміхнений, відкритий і щирий, він ніс у собі легкість і радість, любив життя, не боявся змін і був відкритий до нового. Він залишався людиною честі та справедливості, завжди підтримував інших у складні моменти й першим ставав поруч із тими, хто цього потребував. Його людяність, внутрішня сила та гідність викликали повагу в кожного, хто його знав. Він залишив по собі світлу пам’ять і глибокий слід у серцях близьких. Назавжди залишиться найкращим сином, братом і другом.