top of page

"МІШАНЯ"

Рубан Михайло Анатолійович

18.11.1993 - 12.09.2023

Командир відділення — командир машини 1 штурмового відділення 2 штурмового взводу 4 штурмової роти 1 штурмового батальйону 3 Окремої штурмової бригади

Collapsible text is perfect for longer content like paragraphs and descriptions. It's a great way to give people more information while keeping your layout clean. Link your text to anything, including an external website or a different page. You can set your text box to expand and collapse when people click, so they can read more or less info.

Народився 18 листопада 1993 року в с. Троковичі. Закінчив місцевий ліцей, Головинське ВПУ НТ та факультет фізичної культури й спорту ЖДУ ім. І. Франка. Під час навчання проходив службу в ЗСУ. З дитинства жив спортом, активно брав участь у змаганнях, завжди підтримував інших і власним прикладом показував силу характеру. Вирізнявся чесністю, справедливістю, самодисципліною та щирою любов’ю до життя. Постійно розвивався, тримав високі принципи й умів надихати. Після початку повномасштабного вторгнення став до лав ТрО, згодом приєднався до окремого підрозділу ССО «Азов», реформованого у 3-тю окрему штурмову бригаду. Обороняв країну на Запорізькому та Херсонському напрямках, а також у боях на Донеччині. Мав високі державні й військові відзнаки: медаль Президента України «За військову службу Україні», нагрудні знаки «Золотий хрест», «Хрест хоробрих». Посмертно нагороджений «Комбатантським хрестом», знаком «Честь та памʼять» та орденом «За мужність» ІІІ ступеня. 12 вересня 2023 року Михайло загинув у жорсткому бою за Андріївку під Бахмутом. Завдяки мужності його та побратимів цей стратегічно важливий населений пункт був звільнений. Михайло був людиною честі, надійним другом, щирим і відважним воїном, який жив достойно й залишив по собі світлу памʼять. Його сила духу й приклад назавжди залишаться в серцях тих, хто його знав. **Світла памʼять Герою України. Бути воїном — жити вічно.

Народився 18 листопада 1993 року в с. Троковичі. Закінчив місцевий ліцей, Головинське ВПУ НТ та факультет фізичної культури й спорту ЖДУ ім. І. Франка. Під час навчання проходив службу в ЗСУ.

З дитинства жив спортом, активно брав участь у змаганнях, завжди підтримував інших і власним прикладом показував силу характеру. Вирізнявся чесністю, справедливістю, самодисципліною та щирою любов’ю до життя. Постійно розвивався, тримав високі принципи й умів надихати.

Після початку повномасштабного вторгнення став до лав ТрО, згодом приєднався до окремого підрозділу ССО «Азов», реформованого у 3-тю окрему штурмову бригаду. Обороняв країну на Запорізькому та Херсонському напрямках, а також у боях на Донеччині.

Мав високі державні й військові відзнаки: медаль Президента України «За військову службу Україні», нагрудні знаки «Золотий хрест», «Хрест хоробрих». Посмертно нагороджений «Комбатантським хрестом», знаком «Честь та памʼять» та орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

12 вересня 2023 року Михайло загинув у жорсткому бою за Андріївку під Бахмутом. Завдяки мужності його та побратимів цей стратегічно важливий населений пункт був звільнений.

Михайло був людиною честі, надійним другом, щирим і відважним воїном, який жив достойно й залишив по собі світлу памʼять. Його сила духу й приклад назавжди залишаться в серцях тих, хто його знав.

**Світла памʼять Герою України.
Бути воїном — жити вічно.

Біографія:

Ваші спогади про Героя

Поділіться думкамиЗалиште перший коментар.
bottom of page