"МОТОГОН"
Степаненко Владислав Олексійович
20.12.2002 - 21.02.2025
23 окрема бригада ОГП "Хортиця" НГУ. Рота
ударних безпілотних авіаційних комплексів спеціального призначення.
Collapsible text is perfect for longer content like paragraphs and descriptions. It's a great way to give people more information while keeping your layout clean. Link your text to anything, including an external website or a different page. You can set your text box to expand and collapse when people click, so they can read more or less info.
Народився 20 грудня 2002 року. Місто Запоріжжя там і жив усі свої 22 роки.
Його звали Владислав Степаненко,у грудні йому виповнилося 22 роки.
Усе своє свідоме життя він провів у армії, обрав професію військового ще будучи у школі. У 2021 році підписав контракт з Націонльною гвардією України.
На фронті він з 2021 року,отримав учасника бойових дій в ході виконання завдання здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях.
Його шлях був від стрільця й сапера до Авіаційного механіка-сапера (оператор бпла)
Загинув поблизу Великої Новосілки 21 лютого 2025 року внаслідок влучання ворожого дрона. Отримав складні поранення несумісні з життям.
Мене звати Інна, я була дівчиною Владислава:
Це була неймовірна людина, самовідданий, жертовний та сміливий чоловік. Таких як він більше не існує. Ми постійно з ним мріяли про майбутнє, чим будемо займатися після закінчення війни. Останнім часом думали завести собаку, однак не судилося.
Його побратим привіз мені Джесі - хаскі, яку знайшли на Донеччині, я забрала її додому на Рівненщину, Влад її обожнював, постійно її фотографував, як і решту собак і котів Донецької та Запорізької областей,де він перебував з 2022 року (він любив усіх,навіть з мишкою грався в бліндажі)
Учасника бойових дій отримав у жовтні 2021 року. Має відзнаку « «Гідність, довіра, повага»
