Народився 2 липня 2001 року в смт Іванків на Київщині. У 18 років, 29 липня 2019 року, підписав контракт із Збройними Силами України. Служив у складі 95-ї окремої десантно-штурмової бригади, 13-го окремого батальйону. З перших днів повномасштабного вторгнення боронив Україну поблизу села Нью-Йорк на Донеччині, захищав Ізюм і Слов’янськ. У червні 2023 року, після отриманих поранень, був переведений до Іванківської роти охорони. Проте не залишив службу — у вересні 2024 року успішно пройшов відбір до групи активних дій спеціального призначення. Його прикомандирували до одного з підрозділів Міжнародного легіону при ГУР МО, де він воював як розвідник-марксмен у групі спеціального призначення. У листопаді 2024 року під час оборони стратегічно важливої багатоповерхівки був поранений у районі Торецька. Після лікування та реабілітації перевівся до спецпідрозділу «Афіна». У квітні 2025 року вирушив з групою на ротацію під Запоріжжя. 12 травня 2025 року, після успішної зачистки населеного пункту Щербаки, група «Q» потрапила під масований обстріл із застосуванням ударних і розвідувальних дронів, міномету і СПГ. Унаслідок поранень, несумісних із життям, Віталій загинув — зі зброєю в руках та відвагою в серці. Віталій був не просто воїном. Він був людиною великого серця — добрий, щирий, розумний і завжди готовий прийти на допомогу. У бою — рішучий і сміливий, у житті — надійний друг, люблячий син і брат. Його усмішка та сила духу залишаться з нами назавжди.