"РАГНАР"
Востріков Валерій Олександрович
09.04.1998 - 19.07.2023
Воїн 406 артилерійської бригади імені генерала хорунжого Олексія Алмазова
Командир гармати
Collapsible text is perfect for longer content like paragraphs and descriptions. It's a great way to give people more information while keeping your layout clean. Link your text to anything, including an external website or a different page. You can set your text box to expand and collapse when people click, so they can read more or less info.
На початку повномасштабного вторгнення долучився до лав територіальної оборони
А згодом вступив до лав Збройних Сил України 406 бригади
На його рахунку чимало влучних цілей!
Про які казав Президент у своїх щоденних зверненнях та вшанував Валерія орденом «Слава Україні».
Виконував бойові завдання по утриманню бойових позицій повʼязаних із захистом незалежності та територіальної цілісності держави в таких областях як: Миколаївська, Херсонська ,Донецька.
Рагнар був справжнім воїном, завжди всім допомагав, ніколи ні на що не скаржився, був прикладом та справжнім патріотом України.
В свої 25 років був людиною з великої букви, йому не була байдужа подальша доля побратимів і нашого народу , 19.07.2023 отримав поранення несумісне з життям.
Не шкодуючи власного життя , захищав кордони України та виборював мир для всіх нас.
Був нагороджений орденом за мужність 3 ступеню (посмертно) та відзнакою Президента України «За оборону України» (посмертно).
Надійна людина, сміливий воїн ,віданий друг, люблячий чоловік , син і брат приклад для наслідування. Таким ми назавжди памʼятатимемо Валерія Вострікова.
Вічна памʼять і шана всім полеглим Героям за наше вільне майбутнє!
Так я знаю Валеру, інколи спілкувався, деколи бачився. Але по справжньому пізнати цю людину, нашого захистника, та побратима вдалось завдяки його дружині та своїй подрузі Ольгі Востріковій - Балан. Велична людина, смілива, справедлива, любляча, безстрашна. Валерій, чий шеврон маю з собою завжди, був людиною з видатним серцем. Любив близьких та рідних, оберігав незважаючи ні на що їх сон та спокій. Був чудовим чоловіком, справжнім другом та самим справжнім побратимом. Дезмежно дякую йому за захист нашої країни нашої домівки, безмежно вдячний йому за справжнє втілення мужності. Маю честь бути знайомим з ним, маю честь знати його дружину. Вічна пам'ять Герою, вічна шана, вінча слава Вострікову Валерію
09.04.1998 - 19.07.2023
Увы вернуть тебя нельзя и забыть тебя не возможно ! Ты лучший друг детства !
Валерчик мій однокласник
Це супер класна людина! Завжди посміхався і підіймав настрій всім ! Душа компанії з ВЕЛИЧЕЗНИМ СЕРДЦЕМ і доброю душею!
Він завжди залишиться в наших сердцях!
За Валеру можно перечислять бесконечно то каким он был замечательным человеком, добряком и хорошим другом, всегда улыбчивым и счастливым! орки ху..осы.
Пишаюся, що була знайома з Валерою ! Сильний, добрий, мужній чоловік майже з перших днів війни став на захист батьківщини. Памʼятаю, як була на весіллі моєї подруги , молоді були щасливі та такі прекрасні . Валера щиро зізнавався у коханні своїй дружині, здавалося нічого не зможе розлучити цей союз. Всього один страшний день вирішив долю молодого героя Валери та його родини.
Вічна памʼять та шана герою України! Назавжди у наших серцях ❤️🩹
Мій син справжній воїн,людина з великої літери.Валерчик був дуже лагідна дитина.Маленький хлопчик з великою душою та чистим серцем.Обовʼязково поступався місцем у транспорті,а при виході подавав бабусям свою ручку. Одного разу він побачив як людина поклала гроші повз кишені,він їх взяв та вагався декілька хвилин що з ними робити,він їх віддав господарю.А коли прийшов додому та розповів мені цю історію ,сказав що йому дуже соромно за себе,за те що він вагався а не віддав одразу.Мій хлопчик виріс справжнім чоловіком був мені опора та підтримка,а своєму молодшому братику ,був за батька.Коли прийшла до нас війна Валерчик пішов без вагань до воінкомату,не дивлячись на мої сльози ,сказав Хто Як Не Я.Він обіцяв повернутися обовʼязково живим ,він мріяв подорожувати зі своєю коханою дружиною.Мріяв про діточок.Мріяв про перемогу.Нажаль все це залишились тільки мрії.Війна забрала найдорожче що в мене було,залишила біль та журбу.Мій соколу назавжди в строю .💔😭😭😭🕯️🪽
Валера був гідним чоловіком!
З офігезним почуттям гумору, справедливий та щирий. В будь-якій ситуації стояв за своє рідне, міцна скеля.
Так було, є і буде так завжди.
Люди його поважали і поважають дотепер
Низький уклін та вічна пам’ять, герою!
Валера це був найвеселіший, найщиріший чоловік з великим і добрим серцем.
Я досі пам'ятаю те відчуття, як обійняла його востаннє живим, серце розривається, а біль не вщухає.
Низький уклін і вічна пам'ять героя.💔🕯️
Найсвітліша людина з великим і добрим серцем, приклад для багатьох, небайдужий до всього, надзвичайно хоробрий чоловік, кращий з кращих, дякую за захист, вклоняюся низько-низько Герою, справжньому Воїну!!!
Валера - це найкраща Людина у всьому світі , найкращий чоловік, найпрекрасніший син , онук , неперевершений друг, славетний воїн.
Нікого і ніколи не залишав байдужим, в Нього настільки велике і добре серце, що Він завжди усім дарував посмішки де б не був. Ніколи не скаржився, завжди в Нього було «все добре». Валера найголовніший вчитель мого життя , і так буде до останнього стукіту мого серця.
Соколику, памʼять про Тебе буде жити вічно, бо Ти цього гідний!
Назавжди в серці! НАВІКИ В СТРОЮ!