"РЕН"

Чуйко Степан Степанович

28.12.1998 - 04.03.2022

Воїн 3-ї роти 1-го батальйону полку «Азов»

Collapsible text is perfect for longer content like paragraphs and descriptions. It's a great way to give people more information while keeping your layout clean. Link your text to anything, including an external website or a different page. You can set your text box to expand and collapse when people click, so they can read more or less info.

Степан Чуйко на псевдо «Рен» народився 28 грудня 1998 року в селі Тисменичани Івано-Франківської області. Був дуже привітним хлопчиком, якого любили односельці та хвалили вчителі в школі і коледжі. З самого малечку Степан з повагою ставився до старших та мав багато друзів. Дуже любив тварин, завжди біля себе збирав місцевих собачок і котиків. Після 9-го класу вступив у Надвірнянський коледж на спеціальність «Механік автотранспортних засобів». А згодом потрапив до націоналістичного руху, куди його 2014 року привів старший брат Руслан. Спочатку це був івано-франківський осередок громадської організації «Патріот України», яка згодом переформатувалась у Цивільний Корпус «Азов». Громадська діяльність в ЦК забирала весь вільний час юнака, розповідають рідні. Степан брав активну участь у всіх заходах ГО і саме там юнак отримав патріотичне виховання, яке з часом досягло свого апогею – піти захищати Батьківщину від проросійської навали. У 2018 році успішно пройшовши БКБП , друг Рен потрапив до 3-ї роти 1-го батальйону полку «Азов». На початку 2019 року Рена одного з перших з новоприбулих рекрутів забрали в район виконання бойового завдання полку на Світлодарскій дузі. Після повернення зі Світлодарської дуги молодий азовець за декілька місяців став головним сержантом у 2-му взводі 3-ї роти 1-го батальйону полку «Азов». З 2021 року Степан Чуйко де-факто займав посаду командира 2-го взводу. «Майже весь час займався саморозвитком та розвитком ввіреного йому підрозділу, демонстрував високі особисті та колективні показники на полігонах та тестах». За декілька днів до повномасштабної війни сержант Степан Чуйко був задіяний як командир ГШР. У його підпорядкуванні було близько 50 військовослужбовців. Загинув сержант Степан Чуйко 4 березня 2022 року. Того дня йшов бій на околицях міста, який потребував підсилення наших позицій. Рену було поставлене завдання зустріти ворога. Він зібрав ГШР зі свого взводу та висунувся на бойовій бронемашині «Спартан». Але неочікувано ворожий танк обійшов їх з флангу. На під’їзді ГШР до визначеної точки танк противника знищив «Спартан» разом із екіпажем, в якому перебував Рен. Указом Президента сержант Степан Чуйко посмертно нагороджений орденом «За мужність» III ступеня. Здібний командир, наполегливий та справедливий воїн із завжди усміхненими очима. Пам’яті бійця «Азову» Рена

Степан Чуйко на псевдо «Рен» народився 28 грудня 1998 року в селі Тисменичани Івано-Франківської області. Був дуже привітним хлопчиком, якого любили односельці та хвалили вчителі в школі і коледжі. З самого малечку Степан з повагою ставився до старших та мав багато друзів. Дуже любив тварин, завжди біля себе збирав місцевих собачок і котиків.
Після 9-го класу вступив у Надвірнянський коледж на спеціальність «Механік автотранспортних засобів». А згодом потрапив до націоналістичного руху, куди його 2014 року привів старший брат Руслан. Спочатку це був івано-франківський осередок громадської організації «Патріот України», яка згодом переформатувалась у Цивільний Корпус «Азов». Громадська діяльність в ЦК забирала весь вільний час юнака, розповідають рідні. Степан брав активну участь у всіх заходах ГО і саме там юнак отримав патріотичне виховання, яке з часом досягло свого апогею – піти захищати Батьківщину від проросійської навали.

У 2018 році успішно пройшовши БКБП , друг Рен потрапив до 3-ї роти 1-го батальйону полку «Азов».
На початку 2019 року Рена одного з перших з новоприбулих рекрутів забрали в район виконання бойового завдання полку на Світлодарскій дузі.
Після повернення зі Світлодарської дуги молодий азовець за декілька місяців став головним сержантом у 2-му взводі 3-ї роти 1-го батальйону полку «Азов».

З 2021 року Степан Чуйко де-факто займав посаду командира 2-го взводу.
«Майже весь час займався саморозвитком та розвитком ввіреного йому підрозділу, демонстрував високі особисті та колективні показники на полігонах та тестах».
За декілька днів до повномасштабної війни сержант Степан Чуйко був задіяний як командир ГШР. У його підпорядкуванні було близько 50 військовослужбовців.

Загинув сержант Степан Чуйко 4 березня 2022 року. Того дня йшов бій на околицях міста, який потребував підсилення наших позицій. Рену було поставлене завдання зустріти ворога. Він зібрав ГШР зі свого взводу та висунувся на бойовій бронемашині «Спартан». Але неочікувано ворожий танк обійшов їх з флангу. На під’їзді ГШР до визначеної точки танк противника знищив «Спартан» разом із екіпажем, в якому перебував Рен.
Указом Президента сержант Степан Чуйко посмертно нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.

Здібний командир, наполегливий та справедливий воїн із завжди усміхненими очима. Пам’яті бійця «Азову» Рена

Біографія:

Ваші спогади про Героя

Поділіться думкамиЗалиште перший коментар.