Народився 16 березня 1994 року у с.Озерянка на Житомирщині. Закінчив Житомирську філію Університету сучасних знань за спеціальністю фінанси і кредит. Віддавав перевагу активному відпочинку, пригодам, фентезі та обожнював дивитись аніме, полюбляв готувати, із задоволенням займався спортом. Йому дуже подобались гори. Коли почалося повномасштабне вторгнення Богдан не зміг сидіти вдома та пішов у місцеву самооборону, раніше він проходив тільки військову кафедру. Міг бути дуже корисним у будівництві, бо мав великий досвід та дійсно золоті руки, але обрав для себе шлях сміливого Воїна. Небезпека відійшла далі від його рідної Житомирщини,за власним бажанням пішов у військомат та відправився на навчання в Десну. Вже влітку Богдан брав участь у важких боях на Донеччині у складі 66 окремої механізованої бригади. У серпні після тяжкого кількаденного бою командир взводу кулеметників отримав поранення, але навіть тоді не схотів залишати побратимів з інших бригад до яких мужньо прийшов на допомогу. Богдан завжди сміливо йшов у бій першим та не міг сидіти без діла. Шанував кожного, а головне - вмів цінити дружбу. Веселий, невтомний, відданий духу авантюризму, усе, що він мав у своєму житті, досягнув своєю важкою працею. Вірив, що з ним нічого не станеться, був дуже щасливим і тільки починав жити в своє задоволення, було безліч планів та мрій. Восени Богдану присвоїли лейтенанта. Після повернення з госпіталя брав участь у зачистці Лиману. 6 жовтня пішов на чергове завдання, як розвідник, де з ним перервався зв‘язок біля села Новолюбівка, Сватівський район Луганська область. Він мужній, хоробрий, водночас зачаровувала його безмежна доброта та чуйність. З великою вдячністю пам‘ятатимемо!