top of page

"ШОРОХ"
Дергач Олександр
25.03.1994 - 04.03.2024
Воїн бригади "Азов"
Біографія:
Він народився 25 березня 1994 року на Запоріжжі. З дитинства був активним, займався вільною боротьбою, футболом, а згодом — боксом. Спорт загартовував характер, учив дисципліні й витримці. З 2012 року Олександр став частиною фанатського колективу «Baburka Front» та підтримував запорізький «Металург» по всій Україні. З часом відновив колектив і став його лідером.
Побратими й близькі пам’ятають «Шороха» як упертого правдолюба, сміливу, ініціативну та мотивовану людину. Він не боявся відповідальності й завжди прагнув бути там, де найважче.
У 2015–2018 роках Олександр захищав Україну в лавах полку «Азов». Працював на напрямках Лебединського, Гнутового та Чермалика. Після служби продовжив шлях у спецпідрозділі поліції, постійно навчався й розвивався.
Спорт залишався важливою частиною його життя. Олександр займався боксом і тайським боксом, очолював «Спортивний корпус» Запоріжжя, тренував молодь і власним прикладом закликав ставати сильнішими.
Початок повномасштабного вторгнення «Шорох» зустрів у спецпідрозділі Нацполіції. Він діяв на Запорізькому напрямку, зокрема поблизу Оріхова, Василівки та Кам’янського. Був командиром мінометного розрахунку.
Влітку 2023 року Олександр перевівся до 12-ї бригади «Азов». На Лиманському напрямку командував розрахунком гаубиці «Гіацинт», а згодом приєднався до групи спеціального призначення «Контакт12». Біля Тернів, на одному з найважчих напрямків того часу, працював у складі розрахунку БПЛА, допомагаючи зупиняти щоденні штурми ворога.
Та за позивним «Шорох» завжди стояла людина. Чоловік. Батько. Коханий. Друг. Лідер. Людина, яка оберігала рідних від страшних подробиць війни й несла свою відповідальність мовчки.
4 березня 2024 року Олександр Дергач загинув під час виконання бойового завдання неподалік Краматорська. Його поховали на кладовищі Святого Миколая в Запоріжжі. Посмертно Олександра нагороджено орденом «За мужність» III ступеня.
Йому назавжди 29.
Пам’ятаємо Олександра «Шороха» Дергача. Пам’ятаємо його шлях, силу, принциповість і відданість Україні.
Герої живуть, доки живе пам’ять про них.
Вічна пам’ять. Честь.
Ваші спогади про Героя
Поділіться думкамиЗалиште перший коментар.
bottom of page






