Народився у м. Костопіль, Рівненської області. Все життя прожив на Полтавщині. 15 років свого життя віддав пенітенціарній службі України. Працював водієм, пізніше —начальником охорони. Гарно співав, весь вільний час приділяв підготовці до нових виступів зі своїм колективом. Його пісні лунають і досі, але лише у записі… Надзвичайно добрий, щирий, справедливий, розумний, чесний, талановитий, справжній патріот, вірний українській національній ідеї, принципам народної моралі і духовності.. Його улюблене гасло: «Україна — понад усе»🇺🇦 Приклад воїна, чоловіка, батька, сина, брата, друга. Його сміливість і незламність надихали. З перших днів війни став на захист країни. Служив в Окремому зведеному штурмовому загоні «ОДІН». Боронив кордони країни на Сумщині та Чернігівщині. Згодом пройшов пекельні бої на Лиманському напрямку та мужньо до останнього боровся за свою країну поблизу Авдіївки. Майже рік вважався зниклим безвісти. 2 лютого 2024  року під  час виконання бойового завдання в  районі населеного пункту Авдіївка, Донецької області мужньо виконавши військовий обов’язок в бою за Україну, її свободу, незалежність, Снітчук Володимир Миколайович загинув. За словами побратима, загинув як воїн, як Герой. У серпні 2024 року «СІЧЕНЬ» нагороджений орденом "Золотий хрест".