"СОЄР"

Корінний киянин, який захоплювався футболом, поважав історію та свободу. Зустрів повномаштабну війну у неповнолітньому віці. У січні 2023 року Соєр долучився до війська. Пройшовши базовий курс бойової підготовки потрапив у 3 роту 1 батальйону ОЗСП Азов (згодом 12 бригада НГУ «Азов») Літо, 2023 рік, брав участь у боях біля населеного пункту Мала Токмачка, Оріхово. З серпня 2023 року по осінь 2024 року брав участь у штурмових діях у Серебрянському лісництві. Восени 2024 року приймав участь у боях за місто Нью-Йорк. Взимку 2024 року Соєр долучився до роти снайперів, у складі якої брав участь у боях за місто Торецьк, с. Щербинівка, Олександро-Калинове та багато інших населених пунктів, у яких спеціальні групи підрозділу виконували бойові завдання. У серпні 2023 року отримав важкі поранення, як кульові так і уламкові. Незважаючи на такі травми він повернувся в стрій з достатньою мотивацією і бойовим духом. Взимку 2024 року знову отримав уламкове поранення щелепи. Після якого знову повернувся в стрій з жагою воювати за свою землю та ідеї. Неодноразово ризикував своїм життям заради побратимів, завжди був готовий іти до кінця. Під час бою контролював страх та мав холодний розум. Для інших військових Соєр був професіоналом своєї справи, воїном пройшовшим тяжкий шлях виснажливих піхотних боїв. Для близьких побратимів Соєр був «Жосткім піздюком», душею компанії і тим з ким не страшно піти у найнебеспечніше місце. Для старших - надією на краще майбутнє нашої країни, молоде покоління з правильно налаштованим «моральним компасом». Дмитро любив спорт, книги та подорожі. Мріяв стати професійним футболістом. У досить молодому віці прекрасно розумів що таке честь, гідність та обов’язок. Його дід воював у другій світовій, батько у російсько - українській війні. Як і його предки Соєр не повʼязував своє майбутнє з війною, але коли настав час, він невагаючись довів свою вірність Українському Прапору та ідеям не словами, а ділом. Загинув 6 грудня 2025 року біля с. Шахове, Покровського району, у віці 22 роки. «Соєр» - «На щиті» Ти завжди будеш у наших серцях, братику! Завжди будемо згадувати твій темперамент і неординарне мислення, як у того самого Соєра із книжки.