Костя народився та навчався в м. Нова Каховка Херсонської області. В 2013-2014 роках під час Революції Гідності, окупації Криму та Сходу України, попри юний вік, проявив неабиякий патріотизм та свідомість. Перестав купувати товари з російським штрихкодом, а в школі мав суперечки з вчителем історії, так як той мав проросійську позицію. В 18 років Костя пішов на службу до 12 РС ДУК ПС, який базувався в Херсонській області у Генічеську, а згодом в Чонгарі. Мав гарні відносини з побратимами та командиром, пішов зі служби за станом здоров'я. Працював закордоном. Маючи відстрочку, хотів продовжувати шлях військового, тому повернувся до України та в 2021 році пішов на строкову службу. На медичній комісії наполягав на тому, що його проблеми зі здоров'ям не завадять службі. З початком повномасштабного вторгнення чекав на демобілізацію та можливість долучитися до ДУК ПС чи Азову. Вже в серпні 2023 року, як тільки вступила в дію частина змін до законодавства, які дозволяють мобілізувати військових строкової служби, подав заяву на переведення до Азову. Пройшов підготовку, отримав посаду гранатометника. Побратими кажуть: «Був такий завзятий. Протягом своєї служби та участі в бойових діях показав себе мужнім, тим, хто стає горою за своїх, наставник, не боявся вчити та передавати свій досвід іншим». Костя був не тільки гарним військовим, але й хорошим другом. Щирим, справжнім, завжди підтримував та знаходив потрібні слова. У найважчі дні міг знайти щось світле, те, що давало надію. Вірив в перемогу України, звільнення дому від російської окупації та робив все можливе, щоб це наблизити. Костя завжди казав: «Я тут за Україну, за нашу землю, за наших дітей», - згадує мама Кості, пані Ольга. Друг «Технолог» загинув 23 листопада 2024 року під час виконання бойового завдання в Донецькій області. Йому було 23 роки. Пам'ятаємо. Помстимося.