top of page

"ТИХИЙ"

Найда Олексій Романович

01.08.1996 - 19.07.2023

Молодший сержант ЗСУ, боєць батальйону «Вовки Да Вінчі»

Collapsible text is perfect for longer content like paragraphs and descriptions. It's a great way to give people more information while keeping your layout clean. Link your text to anything, including an external website or a different page. You can set your text box to expand and collapse when people click, so they can read more or less info.

З початку повномасштабного вторгнення 24 лютого, Найда Олексій Романович, позивний «Тихий», добровольцем брав участь в обороні міста Києва, у складі артилерійського підрозділу 72 бригади, керувавши групою, що забезпечувала охорону та захист артилерійському підрозділу під час бойових чергувань на околицях міста Ірпінь, Київської області. Батьківщину пішов захищати разом з батьком та братом. Після звільнення Києва та Київської області, вступив в лави ЗСУ, до складу батальйону імені Дмитра Коцюбайла «Вовки Да Вінчі» та продовжував боронити країну на сході. Брав участь в обороні за останню дорогу на м.Бахмут «Дорога життя». Під час бойового чергування на позиції, стримав штурм ворога, знищив особовий склад противника, втримав позицію та зберіг життя своїх побратимів. Отримав нагороду (Хрест хоробрих) за участь в операції під час звільнння Харківщини. Дійшов від солдата до молодшого сержанта та являвся командиром взводу. Під час виконання бойового завдання на Харківському напрямку 19 липня 2023 року, при штурмі ворожих позицій, вступив у стрілецький бій з противником, під час якого отримав поранення та загинув зі зброєю в руках. До війни був програмістом. Вдома залишились дружина з маленькою донькою. «Тихий» На щиті

З початку повномасштабного вторгнення 24 лютого, Найда Олексій Романович, позивний «Тихий», добровольцем брав участь в обороні міста Києва, у складі артилерійського підрозділу 72 бригади, керувавши групою, що забезпечувала охорону та захист артилерійському підрозділу під час бойових чергувань на околицях міста Ірпінь, Київської області. Батьківщину пішов захищати разом з батьком та братом.

Після звільнення Києва та Київської області, вступив в лави ЗСУ, до складу батальйону імені Дмитра Коцюбайла «Вовки Да Вінчі» та продовжував боронити країну на сході.

Брав участь в обороні за останню дорогу на м.Бахмут «Дорога життя». Під час бойового чергування на позиції, стримав штурм ворога, знищив особовий склад противника, втримав позицію та зберіг життя своїх побратимів. Отримав нагороду (Хрест хоробрих) за участь в операції під час звільнння Харківщини. Дійшов від солдата до молодшого сержанта та являвся командиром взводу.

Під час виконання бойового завдання на Харківському напрямку 19 липня 2023 року, при штурмі ворожих позицій, вступив у стрілецький бій з противником, під час якого отримав поранення та загинув зі зброєю в руках.
До війни був програмістом.
Вдома залишились дружина з маленькою донькою.

«Тихий» На щиті

Біографія:

Ваші спогади про Героя

Поділіться думкамиЗалиште перший коментар.
bottom of page