"ВІТОК"

Його життєвий шлях — це карта України: від рідного Мелітополя до сонячного Криму, від Одеси до Вінниці. Син моря і степу, він був людиною виняткового інтелекту та освіти. Випускник Одеського гідрометеорологічного інституту, інженер-океанолог. Його стихією була вода. Більшу частину життя Віктор присвятив мирній і благородній справі — він працював у сфері зрошення, даруючи українській землі воду, щоб на посушливих грунтах розквітали сади й колосилися поля. Але коли ворог прийшов, щоб спалити наші землі і забрати наше море, океанолог і аграрій взяв до рук зброю. У червні 2024 року він став до лав Державної прикордонної служби України. Після вишколу вирушив туди, де було найважче. За короткий час служби був відзначений медаллю «Захисник Вітчизни», отримав статус Учасника бойових дій та заслужив безмежну повагу побратимів. Вірний військовій присязі та Українському народу, мужньо виконавши військовий обовʼязок у бою за Україну, її суверенність та незалежність, 19 листопада 2025 року на східному напрямку капітан Ольшанський віддав своє життя. Йому назавжди 48... У Віктора залишилося двоє маленьких діточок, його надія та гордість, яким він віддавав всього себе і всю свою безмежну батьківську любов. Вдовою стала його дружина, для якої Віктор був Всесвітом. Навіки розлучила війна сімʼю, в якій жили кохання та ніжність... Спи спокійно, «Віток». Твоя вахта на землі закінчена. Тепер ти тримаєш небо. Щирі співчуття рідним, близьким, друзям та колегам. Розділяємо Ваш невимовний біль. Вічна памʼять і слава Герою!