"WHISKEY"

Народився на Львівщині, в мальовничому карпатському селі. Безмежно любив гори і при кожній можливості завжди проводив там час. Улюбленим предметом в школі , була історія. Будучи ще школярем завжди брав участь у різних патріотичних вишколах. Участь у пошуку і перепохованнях жертв 1 і 2 світової війни. Брав участь у реконструкціях боїв за Маківку, боїв під Бродами та багато інших. Владислав ще будучи школярем проходив курси тактичної медицини , курси зі стрільби , допомагав мамі у волонтерстві. На останньому дзвінку в школі , коли діти запускали в небо кульки з побажаннями , Влад написав , що мріє захищати Україну від мос***в. Після закінчення гімназії , вступив до Львівської політехніки , де отримав диплом магістра «Права» та диплом магістра «Освітніх педагогічних наук». Також навчався в Академії сухопутних військ ім. Сагайдачного. В грудні 21 року Владислав завершив навчання і вже в січні влаштовувався на роботу в СБУ. Через місяць почалося повномасштабне вторгнення. Коли мама просила сина допомагати їй з волонтерстом, бо воювати мають іти досвідчені воїни - Влад сказав - Мам, що я колись дітям своїм скажу? Де я був , коли була війна? Та й хто як не я, мотивований і підготовлений має бути у війську. Коли почалось повномасштабне вторгнення, 25 лютого 2022 року, Влад вже був у військкоматі і настійливо просився в десантні війська. Його декілька разів забирали, а потім знову повертали додому. 20 березня Влад потрапив в Одесу на курси підвищення кваліфікації для офіцерів. Після закінчення курсів, Влад ввійшов в 10 ку найкращих офіцерів ( з 300 людей ) які можуть взяти командування на себе. Зразу отримав звання лейтенант. Після курсів, Владислава призначили інстуктором в навчальному центрі в Житомирі, де він готував новобранців. Та Влад не хотів довго там залишатися, він просився в бойовий підрозділ, щоб мати змогу стояти пліч о пліч разом з побратимами. Тоді потрапив в 46 ДШБ де його спочатку призначили командиром взводу, а потім і командиром роти. Підрозділ брав участь у боях за звільнення Херсонщини на Інгулецькому плацдармі , де точилися жорстокі бої. 23 сепрня, рота молодого командира «WHISKEY” успішно форсувала річку Інгулець, успішно відбила першу лінію оборони ворога ! Але, у важкому бою з ворогом, молодий командир загинув. Владислав Паленичка нагороджений орденом Богдана Хмельницького |||ст. ( посмертно ) В рідному місті Стрий, створено мурал на честь молодого десантника з позивним WHISKEY , який добровільно стояв на захисті рідної землі , проявляючи незламну силу духу, безмежну мужність та непохитну відданість Україні. Владислав Паленичка - символ нашої нації , втілення нескореності та вільного духу! Нещодавно Укрпошта випустила марку з зображенням Владислава Паленички. Нехай памʼять про молодого командира живе вічно у наших серцях!