Народився в Івано-Франківську. Після 9 класів Старолисецької школи навчався в Івано-Франківському державному коледжі технологій та бізнесу. Ступінь бакалавра здобув у Львівському національному університеті ветеринарної медицини та біотехнологій ім. Степана Гжицького, а магістерський рівень — у Західноукраїнському національному університеті. Зростав щирим, розумним і свідомим хлопцем. Був активним, любив собак та походи в гори, захоплювався спортом. Неодноразово захищав честь команди «Бистриця» зі Старого Лисця та ФК «Прикарпаття». У 18–19 років їздив з ультрасами «Шахтаря» на матчі по Україні. Читав і надихався книгами про український націоналізм. Відчував відповідальність за долю країни — тож після повномасштабного вторгнення відмовився виїздити за кордон. Завдяки наполегливій підготовці 12 квітня 2024 року, як казав «здійснив мрію 18-річного хлопця — став бійцем бригади АЗОВ» у складі 6-го батальйону. За час проходження БКБП і служби в бригаді заслужив величезну повагу побратимів своєю відвагою, умінням тримати слово, відповідальністю і сміливістю, став справжнім другом для багатьох. Фанат ФК «Ліверпуль», Орест обрав позивний Y.N.W.A — абревіатуру гімну клубу You’ll Never Walk Alone. Цей девіз був його життєвим кредо — єдність, підтримка і вірність у будь-яких обставинах. Слідуючи своєму кредо - відмовився від пропозиції перевестись на посаду в штабі, зі словами «я відчуваю, що я маю бути тут з хлопцями, і я справді не хочу їх залишати. Юнва так не вчинить, це не про мене.» До початку вересня виконував бойові завдання в Серебрянському лісі. Згодом бригаду перекинули стабілізувати ситуацію в місті Нью-Йорк. 20 вересня вирушив з побратимами на складне завдання. Наступного дня, 21 вересня 2024 року, внаслідок мінометного обстрілу Орест зазнав поранень, несумісних із життям. Ти ніколи не будеш сам , наш найкращий чоловік, син, брат та друг.