top of page

"VEDMID"

Krytskyi Volodymyr Tarasovych

15.07.1995 - 26.12.2024

Logistics Sergeant
102nd Separate Territorial Defense Brigade of the Armed Forces of Ukraine, 77th Battalion.

Collapsible text is perfect for longer content like paragraphs and descriptions. It's a great way to give people more information while keeping your layout clean. Link your text to anything, including an external website or a different page. You can set your text box to expand and collapse when people click, so they can read more or less info.

Biography:

He was born on July 15, 1995.
He was one of those who never seek glory, yet are worthy of the highest honor.
He lived honestly, loved deeply, and served with devotion.

From the first days of the full-scale war, he stood up to defend Ukraine.
He could not do otherwise—he was always where he was needed.
He did not receive the call sign “Vedmid” by chance.
He was a true protector: strong in body, kind at heart, and a reliable shoulder.

His brothers-in-arms respected him because he always helped—not out of duty, but from the heart.
He never complained, never grumbled, and always held on—even when it was hardest.

His heart was full of warmth.
His soul—of courage.
And his eyes were always searching for my gaze…

On December 26, 2024, while delivering supplies to the front line, an enemy drone struck the vehicle.
My Vova burned alive…
With no chance of rescue. No farewell.
But with honor greater than death.

My name is Ruslana.
I was his wife.
We had our own special world—just the two of us.
A love beyond words.
A love that does not die.

He was the best person I have ever known.
Wise, sincere, reliable, gentle—all in one.
We dreamed of our future and planned our life after victory.
I wanted to grow old beside him…

His death is the loss of a part of my soul.
But his love is eternal.
I will carry it within me until my last breath.

Vova is not just a hero. He is my Universe.
My pride. My strength. My memory.

He was born on July 15, 1995. He was one of those who never seek glory, yet are worthy of the highest honor. He lived honestly, loved deeply, and served with devotion. From the first days of the full-scale war, he stood up to defend Ukraine. He could not do otherwise—he was always where he was needed. He did not receive the call sign “Vedmid” by chance. He was a true protector: strong in body, kind at heart, and a reliable shoulder. His brothers-in-arms respected him because he always helped—not out of duty, but from the heart. He never complained, never grumbled, and always held on—even when it was hardest. His heart was full of warmth. His soul—of courage. And his eyes were always searching for my gaze… On December 26, 2024, while delivering supplies to the front line, an enemy drone struck the vehicle. My Vova burned alive… With no chance of rescue. No farewell. But with honor greater than death. My name is Ruslana. I was his wife. We had our own special world—just the two of us. A love beyond words. A love that does not die. He was the best person I have ever known. Wise, sincere, reliable, gentle—all in one. We dreamed of our future and planned our life after victory. I wanted to grow old beside him… His death is the loss of a part of my soul. But his love is eternal. I will carry it within me until my last breath. Vova is not just a hero. He is my Universe. My pride. My strength. My memory.
Ваші спогади про Героя (3)

BRUSHEVSKIY
BRUSHEVSKIY
Jul 23, 2025

Пам'ять про Володимира Крицького🫡

На жаль провів з ним не так багато часу як хотілося, але навіть ті короткі миті які з ним мав назавжди залишили теплий слід про нього та тільки приємні спогади. Памʼятаю похід в кіно парами, звідки я

витягнув для себе його прагнення житти та бути щасливим, насолоджуватися моментом та будувати

кращий світ. Памʼятаю наш великий сімейний відпочинок на озері звідки я побачив що він був добрим та щирим з усіма, він міг найти спільну мову з будь ким, дорослими чи то дитиною, він завжди знав як підтримати та чим зарадити. Памʼятаю наші перекури сам на сам звідки я дізнався трішки більше про нього та його бачення світу як він жив та як планував як бачив своє майбутне, які мав плани на життя, він та людина до якої дуже швидко привикаєш і приймаєш її у свій світ. Він був дуже хорошою та світлою людиною , є моменти які я взяв від нього на все життя тому що він був тим на кого можна рівнятися та кого можна брати за приклад, хоча я звісно не встиг йому про це сказати, завжди думаєш хто ж про таке говорить, а виявляється що треба. Ти був сміливим та рішучим, добрим та розуміючим, Дякую йому за той слід який залишив у мені, дякую тобі за той приклад який показав🥺

Мав за честь тебе знати друже🫡

Тебе не вистачає, та ти завжди у памʼяті, ти ніколи

не будеш забутий. Дякую за все що ти зробив для

мене та для всіх.

Like

Віталій
Jul 22, 2025

Памʼять про Володимира Крицького🫡

На жаль провів з ним не так багато часу як хотілося, але навіть ті короткі миті які з ним мав назавжди залишили теплий слід про нього та тільки приємні спогади. Памʼятаю похід в кіно парами, звідки я витягнув для себе його прагнення житти та бути щасливим, насолоджуватися моментом та будувати кращий світ. Памʼятаю наш великий сімейний відпочинок на озері звідки я побачив що він був добрим та щирим з усіма, він міг найти спільну мову з будь ким, дорослими чи то дитиною, він завжди знав як підтримати та чим зарадити. Памʼятаю наші перекури сам на сам звідки я дізнався трішки більше про нього та його бачення світу як він жив та як планував як бачив своє майбутнє, які мав плани на життя, він та людина до якої дуже швидко привикаєш і приймаєш її у свій світ. Він був дуже хорошою та світлою людиною , є моменти які я взяв від нього на все життя тому що він був тим на кого можна рівнятися та кого можна брати за приклад, хоча я звісно не встиг йому про це сказати, завжди думаєш хто ж про таке говорить, а виявляється що треба. Ти був сміливим та рішучим, добрим та розуміючим, Дякую йому за той слід який залишив у мені, дякую тобі за той приклад який показав🥺

Мав за честь тебе знати друже 🫡

Тебе не вистачає, та ти завжди у памʼяті, ти ніколи не будеш забутий. Дякую за все що ти зробив для мене та для всіх.

Like

Руслана Крицька
Jul 22, 2025

Памʼяті мого найріднішого чоловіка💔


Ти був із тих, хто не ховається за чужими спинами. Зі справжнім серцем Воїна — мужнім, чесним, вірним.

Ти боровся не тільки на полі бою — ти боровся за правду, за свою землю, за людей, яких любив, і за те, що вважав правильним.

У тобі було стільки світла й сили, що навіть у найтемніші дні я вірила: ти витримаєш усе. Бо був не з тих, хто здається.

Ти був моїм тилом. Моєю опорою. Моєю любов’ю.

Чоловіком, якому я довіряла більше, ніж собі.

З тобою я почувалась у безпеці навіть тоді, коли світ навколо горів.

Твоя відвага не була гучною — вона була глибокою.

Твоя любов — не в словах, а в кожному вчинку.

Ти не говорив зайвого, але я завжди знала, що в твоєму серці — я. І залишаюсь там назавжди.


Сьогодні тебе нема поруч тілом — але ти живий у кожному моєму кроці, у кожній моїй думці.

Я не перестаю любити. І не перестану ніколи.

Ти — назавжди в мені❤️‍🩹

Мій Воїн. Мій чоловік. Моє життя.

Like
bottom of page